У природних водах залізо знаходиться у вигляді мінеральних, органічних сполук, а також у формі колоїдних та тонкодисперсних завислих домішок. Форма у якій знаходиться залізо у воді значним чином залежить від джерела води і відповідно від умов, в яких знаходяться сполуки заліза. Такі джерела можна розділити на два типи: поверхневі та підземні. В залежності від форми, в якій знаходиться залізо у воді використовують різні методи його видалення.

У підземних водах, залізо знаходиться переважно в розчиненій формі у вигляді дигідрокарбонату феруму. Тому при отриманні води з підземного джерела вона прозора на вигляд, але має неприємний металевий запах. При потраплянні кисню у таку воду залізо окиснюється і переходить у нерозчинну форму гідроксиду заліза. Це супроводжується забарвленням води у бурий колір і поступовим випаданням бурого осаду.

Більшість методів очистки води від сполук заліза (крім методу іонного обміну) полягають у фільтруванні сполук заліза різними способами.

У випадку з розчиненим залізом із підземного джерела необхідно перед фільтрацією перевести його у нерозчинну форму. Для цього у воду додають окисник у вигляді реагенту (перманганат калію, гіпохлорит натрію, озон та ін.), або використовують аерацію. Розрізняють два типи аерації: напірна та безнапірна. У випадку напірної аерації у трубопровід по якому протікає вода, впускають повітря за допомогою компресору або ежектора. При безнапірній аерації воду розбризкують у ємність, при цьому до крапель води потрапляє кисень, що міститься у повітрі. Після окиснення, залізо переходить у нерозчинну форму і його можна відділити за допомогою фільтру з зернистим завантаженням. Зазвичай це кварцовий пісок. Для пришвидшення процесу окиснення заліза, іноді використовують зернисті завантаження з каталітичними властивостями. Такими властивостями володіють зерна оксиду марганцю, або інші фільтруючі завантаження, поверхня яких покрита оксидом марганцю. У разі використання такого виду завантажень, процес окиснення заліза прискорюється, що дає змогу якісно видаляти залізо при достатньо високих швидкостях фільтрування.

У випадку знезалізнення води з поверхневого джерела, також використовують фільтрування. Оскільки домішки  заліза в поверхневих джерелах знаходяться у вигляді органічних сполук і у колоїдній формі, основним завданням перед фільтрацією є обробка води окиснюючими реагентами та укрупнення домішок за допомогою коагулянтів чи флокулянтів. Частіше за все ці методи є стандартними для обробки води з поверхневого джерела, перед фільтрацією. Тому знезалізнення води з поверхневого джерела зазвичай відбувається паралельно з її освітленням.

Ще одним методом знезалізнення води є іонний обмін. За допомогою цього методу можна видаляти з води розчинене залізо в неорганічній формі. Тому цей метод застосовують для води з підземного джерела. У такому випадку дуже важливо, щоб у потік води, перед іонообмінним фільтром не потрапляв кисень з повітря. Якщо ж залізо окиснюється перед  іонообмінником, то його завантаження втрачає  свої властивості шляхом пошкодження структури іонообмінної смоли.

Процес знезалізнення води залежить від багатьох показників, тому вибір методу знезалізнення, типу фільтрувальних завантажень, реагентів для обробки є у кожному випадку індивідуальними і обираються відповідно аналізу складу води.

Способи видалення з води сполук мангану, найчастіше збігаються зі способами знезалізнення, при тій відмінності, що окиснення сполук мангану відбувається при вищих значеннях рН. Тому при деманганації води часто застосовують її підлуження.

В асортименті компанії Літек Аква присутні системи знезалізнення та деманганації побутового та промислового призначення. І ті й інші можуть мати різний рівень автоматизації залежно від побажань замовника.

Вибір типу фільтра та його продуктивності залежить від багатьох умов та показників (сфера застосування води, середньодобові витрати води, необхідний тиск, робочий тиск, температури води тощо).

Наші фахівці із задоволенням допоможуть Вам підібрати необхідну систему фільтрації відповідно до Вашого запиту.